середа, 9 грудня 2009 р.

я рада, що цей день закінчується . 

неділя, 6 грудня 2009 р.

Метелик



У вас буває таке, що переглядаючи старі зошити, чернетки, знаходиш там незакінченні історії, листи, думки ...? Я недавно знайшла стару історію, вирішила її закінчити. Не знаю чи вийде гарно, щоб не було замітно, що початок писала я 15-річна, а кінець 16-річна ... =)  

Маленька дівчинка сиділав кутку. В кутку величезноїяк їй тоді здавалось кімнати. І все навколо неї було неприродньо гігантським : дерев"яне крісло, яке ніби шкірило на неї зуби, журнальний столик, ножки якого , здавалось, могли згинатись і ганятись за нею по всій кімнаті, вони могли навіть зловити її, а потім їм на допомогу би прийшов килим, бо хіба нормальний килим має такі довгі ворсинки ? Які ще так дивно рухаються ... Вони б її залоскотали. А потім ще й китиці зі штор налетіли б , а ці стоси старих газет і журналів ? Не може бути, щоб вони тут були просто так. Вони авіавійська в цій армії меблів. Не просто меблів - гігантських !.. 

Поки вони сплять, дівчинка старанно повідсовувала їх подальше від її куточку в цій кімнаті. Це коштувало їй немалих зусиль. Тепер ні сліду не залишилось від тої акуратно заплетеної, вдягеної дитини, яку батьки залишили саму в кімнаті. Дивлячись на її волосся ніколи б не сказав, що ще кілька хвилин назад воно було старанно заплетене в косички з вишуканими бантами, які полягли на полі бою, під час операції "Меблі геть!". Платтячко було все в пилюці, а обличчя червоне, мокре від поту, але задоволене. Вона змогла !  

Тепер гігінтські меблі не здаються такими страшними, тепер вона знає, що їх не варто боятись. Вона знає, що вона сильніша ! Натхненна своєю впевненістю, вона більше не поглядала не меблі. А витягнула з-під килиму (поки він хр-хр-хропів ) жовтий, постарівший конверт - її найбільше багатство. Тримтячими пальчиками вона почала його відкривати ... переживання почало переповнювати її. І раптом коверт відкрився, ще секунда і з нього вилетів великий синій метелик ... від нього ніби йшло блакитне світло. Він пролітав над гігантськими меблями, і вони враз ставали меншими ... Крісло ховало зуби ... ворсинки килима перстали рухатись ... в кімнаті ставало світліше, вільніше ... краще ...  

Але раптом скрип, світло згасло, метелик пропав. Відкрились двері, зайшли  батьки і за ручку забрали з собою дівчинку. 

середа, 2 грудня 2009 р.

***



Люблю цей перед-новорічно-різдвяний період. Коли по новинах починають показувати сюжети про те як роблять ялинкові прикраси, як поступово у Європейських країнах починають встановлювати головні ялинки, коли появляється новорічна реклама кока-коли, яка як вперше повідомляє, що "свято наближається" . Коли я малюю календар на грудень і кожного вечора чорним маркером замальовую на ньому дні. Коли найпопулярнішим фломастером стає зелений та блакитний, а щоденник перетворюється на колекцію зображень ялинок та сніжинок. Коли найбільшим дивом вважається кілька сніжинок з неба і нема нічого красивішого за новорічні гірлянди.