четвер, 19 листопада 2009 р.

частинка минулого


16.01.09. 

- Що я роблю ? Я вмираю ? Що це ? Смерть ? 
- Це не смерть , це тільки кінець . 
- Тільки кінець ? А що за ним ? 
- Нічого . Я тебе вчила , що нема нічого абсолютного - я помилялась . Це абсолютний кінець. Далі нема нічого . 
- Значить смерть ...
- Не смерть , кінець. Влови різницю ... 
- Не можу ! НЕ ХОЧУ !!! Навіщо ? Все одно це станеться . Так буде легше , повір ... 
- Що ти знаєш ? Ти досі нічого не зрозуміла ? 
- Я знаю те чого вчила мене ти , розумію , те що показала мені ти . А ти привела мене до кінця 
- Ти не зрозуміла ... я навчила тебе довіряти ....

12.04.09 

Тепер вже все одно . Мені все одно хто ти , мені все одно що ти зараз робиш, мені все одно чи потрібно тобі це . Все одно. Я можу створити собі безмежне синнє небо, щоб колись полетіти , я можу замалювати сонце назавжди , щоб більше не ранило мої очі , я можу ... я хочу розбитися як краплі дощу об асфальт. Я хочу розчинитись в цьому світі, розбитись на тисячу часточок. Одна з яких буде твоєю. Я так хотіла, щоб вона була тобі потрібна , щоб я була була тобі потрібна ... хотіла, а ти мене вбив , ти вбив мої відчуття та почуття , ти вбив моє серце . Ні, вибач, ти його не вбивав. Воно було мертве до тебе ... 

А тепер мені все одно, можеш піти, можеш мене забути, а маленький шматочок мого холодного серця все одно буде з тобою

Немає коментарів:

Дописати коментар